Ось і підійшов сезон 2013 до кінця. Класний рік вийшов, але як завжди , приємно завершився стартами в Хусті.
Підготовки як такої до змагань не велось, в глубині душі сезон був завершений ще півтора місяця назад на марафоні в Пилипці. Звісно весь цей час я не відпочивав, мені вже якось складно уявити себе без велосипеда, без тої свободи, релаксу і адреналіну що він дає ... :)
Тому покататись я виїзджав і навіть вдалось покорити Монблан(без велосипеда:)!
Альпінізм мені дався важко і вже в який раз я переконався що велоспорт для мене поки залишається на першому місці :) Але все-таки відчути себе над Альпами відчуття незабутнє, яке словами не передати...
Перед гонками тиждень покатався на шосейці, потім нарешті прийшов "крюк " на раму, і я встиг навіть виїхати 3 раза на байку. До змагань я був готовий, як мінімум ціль отримати задоволення була успішно покладена і в сумі виконана, але все по порядку.
Апхіл на вишку в Рокосово особливий, 90 % асфальуа, ще того справжнього, радянського :)
Апхіл є апхіл, тут відпочивати не вийде, з самого старту і всі кілометри до фініша пекельна робота на максимальних пульсах(добре що я не вдяг кардіопередавач, а то б до фінішу не доїхав, десь би точно пожалів себе і розвернувся...)
Молоде покоління в котре показало що розлаблятися не вийде. З самого старту робота пішла на максимумі, десь після кілометра в нашому паравозі залишилось троє (Морозов(головний локомотив) і я з Вовочкою) В тому місці де дорога найбільше розбита Вова втрачає з нами контакт, а Вася не заспокоюється і тільки нарощує темп, такого я не очікував... Потроху починаю розуміти що темп не мій, респектую Васю і на невеличкому виположуванні де він розкручує непідходящу для мене передачу, відпускаю. Через метрів 500 добирає Вова, сідаю на хвіст тримаюсь ще 1,5-2 кілометри і також махаю "па-па". Тільки десь за 2 кілометри до фініша мені стає легше, Бачу Вову, після напису на асвальті "Федя рубай!"(Томасу респект) встаю на ноги пробую добрати, але сьогодні не мій день..Фініш!
Найважчий старт в сезоні, 28 хвилин і я в хлам, відкашлював щось з легенів ще 3 дня..
Васі Морозову ще раз респект! Вові Козловському "1-1" помстився за Шахту :)
Ввечері Томас і Ко запросили в баню, послухав історії шосейників ветеранів (еххх, класні тоді часи в велоспорті були), трошки попарилися і повернулися в готель. Ще посидів з молодим поколінням які грали в карти на бажання, подивився як Вова бігав голий по каридору, Саша танцював стриптиз на тумбочці, а дівчата еротично їли банан і пішов спати.
В другий день крос-канті на Замковій горі. Траса мені подобається, коротка, динамічна, ні одного рівного місця, здається що тут більше підйомів ніж спусків :) Ще величезний жирний плюс організаторам, вся траса була заметена від листя, а це полегшело життя всім учасникам :)
Вся команда, а особливо Вова з Сашою були налаштовані дати бій реванш, для себе поставив задачу йти своїм темпом, отримувати задоволення.
Старт програю, але прошуся вперед, а Саша пропускає. Задача натягнути і скинути всіх лишніх, після першого серйозного підйома перерахував, нас 4, а значить один лишній. На одному з підйомів ! Вася убирається сам, ми навіть не помогали, а ми з Сашою відїзджаємо, Вова лишається трохи позаду.
Після першого кола він виходить вперед(зразу видно хто на апхілі відпочивав), а я продовжую своїм темпом, досить було вчорашніх 100500%.
Так і фінішуємо, знову весь подіум наш. Банзай-ра!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Величезне спасибі всім організаторам за чудове закриття сезону, все було супер!
Ще дякую Мукачівцям за доставку на змагання, а сімї Веклюк за доставку до дому :)